¬ к≥нц≥ 80-х, коли в Internet мало-помалу стали вливатис¤ досить велик≥ с≥т≥, “≥м Ѕернерс-Ћ≥, вчений з CERN (™вропейськоњ орган≥зац≥њ по ¤дерних досл≥дженн¤х) зайн¤вс¤ пошуками б≥льш зручного способу сп≥лкуванн¤ з своњми колегами за допомогою комп'ютера. ¬ т≥ часи можливост≥ передач≥ по Internet обмежувалис¤ чисто текстовою ≥нформац≥Їю. Ѕернерс-Ћ≥ ≥ його соратники створили ≥нтерфейс, що дозвол¤в зв'¤зувати ≥нформац≥ю з р≥зних джерел.  ≥нцевим результатом њх зусиль стало визначенн¤ специф≥кац≥й URL (Uniform Resource Locator, ”н≥ф≥кований покажчик ресурсу), HTTP (HyperText Transfer Protocol, ѕротокол передач≥ г≥пертексту) ≥ HTML (HyperText Mark- Up Language, ћова розм≥тки г≥пертексту), на ¤ких базуЇтьс¤ World Wide Web (WWW). —ьогодн≥ технолог≥¤ WWW дозвол¤Ї користувачам створювати форматован≥ стор≥нки ≥нформац≥њ, ¤к≥ можна за допомогою г≥перпосилань пов'¤зувати з ≥ншими стор≥нками ≥ ≥ншими розм≥щеними в Internet ресурсами.

якщо просто, WWW, або ¬сесв≥тн¤ ѕавутина Ч це колекц≥¤ ≥нформац≥њ, доступноњ за допомогою Web-браузеров. ѕершим пом≥тним Web-браузером був Mosaic, розроблений в NCSA (National Center for Super-computing Applications, Ќац≥ональний центр суперкомп'ютерних додатк≥в в ≤лл≥нойськом ун≥верситет≥, ”рбана-Ўампань). «араз на ринку нал≥чуЇтьс¤ понад два дес¤тки браузеров, ≥ њх число продовжуЇ рости. Ћевову частку ринку Web-браузеров на даний момент д≥л¤ть Netscape Navigator ≥ Microsoft Internet Explorer (мал. 1.2). Web-браузер в≥дображаЇ в своЇму в≥кн≥ Web-стор≥нки ≥, ¤к правило, включаЇ панел≥ ≥нструмент≥в ≥ команди меню, що дозвол¤ють користувачам прогл¤дати стор≥нки ≥ сайти ≥ настроювати установки браузера. ќск≥льки браузеров багато, а вар≥ант≥в ≥ндив≥дуальноњ настройки ще б≥льше, то нер≥дк≥ ситуац≥њ, коли одна ≥ та ж Web-стор≥нка в р≥зних браузерах вигл¤даЇ по-р≥зному. ѕроте пануюч≥ на ринку браузеров Netscape Navigator ≥ Microsoft Internet Explorer в≥дображають стор≥нки загалом ≥ в ц≥лому схожим чином, що дещо зн≥маЇ гостроту проблеми. (Transmission Control Protocol, ѕротокол управл≥нн¤ передачею) ≥ IP (Internet Protocol, ћ≥жмережевий протокол); њх комб≥нац≥¤ в≥дома ¤к TCP/IP. TCP/IP перед передачею по с≥т≥ розфасовуЇ ≥нформац≥ю в акуратн≥ маленьк≥ пакети.  ожний пакет м≥стить порц≥ю ≥нформац≥њ, що пересилаЇтьс¤, разом з описом, що це за ≥нформац≥¤, куди вона пр¤муЇ ≥ зв≥дки. ѕересилка даних по Internet схожа на розбиранн¤ мозањки в одн≥й к≥мнат≥ ≥ зб≥рку њњ в ≥ншому. ўоб швидко знову з≥брати разом вс≥ фрагменти,
њх треба однозначно ≥дентиф≥кувати щодо один одного ≥ збирати в задан≥й посл≥довност≥.