¬иб≥р провайдера ≤нтернету

ќбговоривши р≥зн≥ види доступу (сеансовий ≥ пост≥йний) перейдемо до обговоренн¤ умов, ¤ким повинен задовольн¤ти провайдер, щоб зробити ≤нтернет не просто розвагою, а ≥нструментом вашого б≥знесу.

ћережне устаткуванн¤

«вичайно, в першу чергу, важливо, щоб використовувалос¤ ¤к≥сне устаткуванн¤. якщо йдетьс¤ про п≥дключенн¤ по вид≥лених л≥н≥¤х, то краще, ¤кщо з обох бок≥в каналу в≥д вашого оф≥су до вузла доступу серв≥с-провайдера використовуютьс¤ апаратн≥, а не програмн≥
маршрутизатори (програмний маршрутизатор -- це персональний комп'ютер з≥ вставленими всередину платнею ≥нтерфейс≥в каналу зв'¤зку). ўо стосуЇтьс¤ вузл≥в доступу серв≥с-провайдер≥в, то практика використовуванн¤ персональних комп'ютер≥в дл¤ п≥дключенн¤ кл≥Їнт≥в йде в минуле, хоча 2-3 роки тому вона була достатньо поширеноњ. Ѕ≥льше питань викликаЇ необх≥дн≥сть використовуванн¤ апаратного маршрутизатора в оф≥с≥ кл≥Їнта, адже це достатньо дорогий прилад (наприклад, в≥дносно простий маршрутизатор CISCO 1601 з кабелем стоњть близько $2000) ≥ багато хто хот≥в би зменшити ц≥ витрати. ѕроте ¤кщо порахувати уважно, то р≥зниц¤ у вартост≥ м≥ж апаратним ≥ програмним маршрутизаторами не така вже ≥ велика. «вичайно оператор зв'¤зку при орган≥зац≥њ вид≥лених цифрових канал≥в зв'¤зку надаЇ кл≥Їнту синхронний ≥нтерфейс. ѕерсональний комп'ютер не маЇ посл≥довних синхронних ≥нтерфейс≥в, тому дл¤ орган≥зац≥њ програмного маршрутизатора необх≥дно прибавити платню синхронного ≥нтерфейсу (в≥д $500) ≥ спец≥ал≥зоване програмне забезпеченн¤.

ƒе¤к≥ оператори зв'¤зку (скаж≥мо, "√олден Ћайн" -- www.gl.ru) надають вид≥лен≥ цифров≥ канали зв'¤зку з асинхронними ≥нтерфейсами (асинхронн≥ канали) ≥ це дозвол¤Ї в де¤ких випадках взагал≥ не використовувати маршрутизатори. ѕроте асинхронн≥ канали орган≥зовуютьс¤ в режим≥ "емул¤ц≥њ", коли, скаж≥мо, з синхронного каналу 64 кбит/сек. шл¤хом "викиданн¤" частини б≥т ≥з загального потоку орган≥зовуЇтьс¤ асинхронний на швидкост≥ 38,4 кб≥т/сек. (≥ менше). ¬икористовувати в≥дкидан≥ б≥ти дл¤ чого-небудь корисного ¤к правило не вдаЇтьс¤, в результат≥ соб≥варт≥сть асинхронного каналу дл¤ оператора зв'¤зку та ж, що ≥ синхронного каналу 64 кбит/сек.. “ому варт≥сть синхронного каналу -- 64 кбит/сек. -- ≥ асинхронного -- 38,4 кбит/сек. -- практично однакова, не дивл¤чись на двократну р≥зницю в швидкост≥ передач≥ ≥нформац≥њ. “аким чином, заощадивши на одноразових витратах, ви за ту ж ц≥ну отримаЇте канал з удв≥ч≥ меншою пропускною спроможн≥стю.

«овн≥шн≥ канали провайдера

ќсобливого обговоренн¤ вимагаЇ питанн¤ зовн≥шн≥х канал≥в зв'¤зку: ¤к тих, по ¤ких ¬и виходитимете за межу, так ≥ тих, по ¤ких ви "гул¤тимете" по –ос≥њ. ¬ недавньому минулому питанн¤ зовн≥шн≥х канал≥в зв'¤зку було одним з найгостр≥ших, наст≥льки, що багато московських провайдер≥в ставили його основною задачею своњй рекламн≥й кампан≥њ. ¬иник нав≥ть розпод≥л на "первинних (волод≥ючих своњм каналом за руб≥ж) ≥ "вторинних" (не волод≥ючих таким) провайдер≥в". ƒе¤к≥ "первинн≥" вважали, що достатньою умовою п≥двищеноњ привабливост≥ дл¤ покупц≥в Ї св≥й заруб≥жний канал, нав≥ть у в≥дсутн≥сть зв'¤зку з ≥ншими провайдерами ≤нтернету в –ос≥њ. ќтак≥ "питом≥ кн¤з≥вства" з одними дверима -- на зах≥д. ѕри цьому ц≥лком звичайною була ситуац≥¤, коли в≥д одного провайдера до ≥ншого "ходили" через јмстердам або Ќью-…орк. ѕер≥од "≥зол¤ц≥њ" поступово проходить.

«араз працюють точки обм≥ну траф≥ком м≥ж рос≥йськими провайдерами (в першу чергу в ћоскв≥ ≥ —анкт-ѕетербурз≥), ¤к≥ ставл¤ть б≥льш≥сть провайдер≥в в р≥вн≥ умови в значенн≥ внутр≥шньорос≥йського зв'¤зку. —кладн≥ше ситуац≥¤ з м≥жнародними каналами. –≥ч у тому, що "90% ≤нтернету" зосереджено в —Ўј, ≥ рос≥йськ≥ провайдери, з њх каналами по 2 ћб≥т/сек., вигл¤дають на фон≥ канал≥в звичайних -- 45 ≥ 155 ћб≥т/сек. -- "др≥бними селищами". јле при цьому вузли американськоњ частини ≤нтернету завантажен≥ незр≥вн¤нно сильн≥ше за рос≥йськ≥ вузли. “ому важко з двох провайдер≥в вибрати того, хто забезпечить кращий доступ до будь-¤коњ крапки —Ўј. якщо у вашого провайдера точка доступу в  ал≥форн≥њ, то, виграючи при робот≥ з ≥нформац≥йними ресурсами, розташованими в цьому рег≥он≥, ви можете програти при робот≥ з ресурсами у ¬ашингтон≥ колез≥, чий провайдер маЇ точку доступу до Ќью-ƒжерси. ѕол≥пшенн¤ ситуац≥њ в цьому питанн≥ в≥дбудетьс¤ т≥льки тод≥, коли в –ос≥њ буде створений вузол доступу ≤нтернету (а краще дещо), ¤кий мав би швидк≥сть п≥дключенн¤ до основноњ маг≥стральноњ с≥т≥ —Ўј на швидкост≥ пор≥вн¤нноњ з 155 або хоча б 45 ћб≥т/сек..

 анал доступу до провайдера

ѕри п≥дключенн≥ по вид≥лених каналах ≥стотне значенн¤ маЇ те, ¤к≥ саме канали пропонуЇтьс¤ використовувати на д≥л¤нц≥ в≥д кл≥Їнта до серв≥с-провайдера. ѕо¤снимо це на приклад≥ ћоскви. Ќа зор≥ розвитку ≤нтернету ¤к вид≥лен≥ канали використовувалис¤ або канали тоновоњ частоти, або пр¤м≥ з'Їднанн¤. ≤ то, ≥ ≥нше за невеликим вин¤тком арендувати у ћ√“—. ќсновним недол≥ком таких р≥шень Ї те, що надаЇтьс¤ канал крапка-крапка, що складаЇтьс¤ часто з багатьох д≥л¤нок в≥д кросу одн≥Їњ ј“— до кросу ≥ншоњ. ќбх≥дних шл¤х≥в не передбачалос¤. јвар≥¤ на ¤к≥йсь д≥л¤нц≥ приводила до виходу з ладу всього каналу. „ас ремонту обчислювавс¤ дн¤ми. ¬их≥д з такоњ ситуац≥њ -- замовленн¤ канал≥в у компан≥й, ¤к≥ мають розвинуту мережну структуру з безл≥ччю обх≥дних шл¤х≥в. «араз в ћоскв≥ ц≥лий р¤д таких компан≥й, наприклад, "√олден Ћайн" (www.gl.ru) ≥ "ћакомнет" (www.macomnet.ru). як правило, вс≥ вони мають свою власну мережну структуру, ¤ку будують на основ≥ волоконно-оптичних технолог≥й, проте спос≥б п≥дключенн¤ оф≥су кл≥Їнта до найближчого маг≥стрального вузла компан≥њ розр≥зн¤Їтьс¤. "√олден Ћайн", вузли доступу ¤коњ розташован≥ в буд≥вл¤х ј“—, на д≥л¤нц≥ в≥д кл≥Їнта до вузла доступу компан≥њ, використовуЇ звичайну телефонну пару. "ћакомнет", вузли доступу ¤коњ розташован≥ на станц≥¤х метро, на д≥л¤нц≥ в≥д кл≥Їнта до вузла використовуЇ оптичне волокно.  ожний ≥з способ≥в маЇ переваги ≥ недол≥ки. ћ≥дна пара ≥стотно дешевше, та ≥ канал може бути орган≥зований швидше, проте волокно маЇ своњ плюси. «вичайно, ¤кщо екскаватор раптом порве кабель б≥л¤ вашого оф≥су, то все одно, що там -- м≥дь або скло. јле волоконний кабель
у менш≥й м≥р≥ схильний д≥њ води, з його використовуванн¤м можна отримати практично необмежену швидк≥сть передач≥.

“ехн≥чна п≥дтримка

—п≥лкуванн¤ з представниками серв≥с-провайдера важливо не т≥льки ¤к необх≥дний етап дл¤ з'¤суванн¤ того, ск≥льки вам треба заплатити, але ≥ того, що ≥ коли ви за ц≥ грош≥ отримаЇте. ƒуже важливо, щоб будь-¤ка ваша техн≥чна проблема ставала в≥домою провайдеру ран≥ше, н≥ж вам, ≥ зразу ж робилис¤ б кроки по њњ р≥шенню. Ќа жаль, ¤к≥сть п≥дтримки достов≥рно визначити можна т≥льки п≥сл¤ того, ¤к ви вже стали кл≥Їнтом провайдера. ѕроте маЇ сенс поц≥кавитис¤ думкою знайомих, ¤к≥, можливо, вже користуютьс¤ послугами ц≥Їњ компан≥њ ≥ знають реальний р≥вень п≥дтримки. Ќе соромтес¤ попросити сп≥вроб≥тника в≥дд≥лу маркетингу провайдера, з ¤ким ви сп≥лкуЇтес¤, розказати, що ≥ ¤к робитиметьс¤, ¤кщо у вас раптом пропав доступ в ≤нтернет.

¬исновок

ѕропонован≥ провайдером р≥шенн¤ повинн≥ забезпечувати високу ¤к≥сть послуг: зокрема, в≥н повинен використовувати ¤к≥сне устаткуванн¤ на вузлах доступу, мати ст≥йкий доступ до одному або дек≥лькох зовн≥шн≥х канал≥в зв'¤зку, використовувати ¤к≥сн≥ канали зв'¤зку дл¤ п≥дключенн¤ оф≥су до свого вузла доступу. ѕровайдер, по можливост≥, повинен пропонувати максимально повн≥ р≥шенн¤ по п≥дключенню до ≤нтернету. ” вас не повинно залишатис¤ неприЇмного в≥дчутт¤ в≥д того, що ви чогось не зрозум≥ли при сп≥лкуванн≥ з представниками провайдера. Ќеобх≥дно з'¤сувати ¤к≥сть пропонованоњ п≥дтримки. ќсновне джерело ≥нформац≥њ -- в≥дгуки знайомих, преса, а також сп≥лкуванн¤ з представником провайдера. ÷≥на на необх≥дн≥ послуги повинна бути прийн¤тною. ≤ прагн≥ть взнати ¤комога б≥льше в≥д тих, хто вже користуЇтьс¤ в своњй д≥¤льност≥ послугами ≤нтернету.

allinternet@info.com