1.
≤нтернет акумулюЇ ≥нформац≥йн≥ ресурси в св≥товому масштаб≥ ≥ забезпечуЇ
до них швидкий ≥ ефективний доступ. Ѕудь-¤кий документ, розм≥щений
в ≤нтернет≥ у будь-¤к≥й точц≥ земноњ кул≥, Ї доступним дл¤ кожного,
хто маЇ вих≥д до ≤нтернету. ≤снують р≥зн≥ системи забезпеченн¤ доступу
до ≥нформац≥њ (Gopher, WAIS ≥ т.п.). ƒом≥нуючою на сьогодн≥ стала
система WWW (World Wide Web, що перекладаЇтьс¤ з англ≥йськоњ мови
¤к всесв≥тн¤ павутина). ¬ основ≥ системи WWW лежить концепц≥¤ г≥пертексту.
ѕпертексто-вий документ м≥стить посиланн¤ на ≥нш≥ документи, ¤к≥ з
ним пов'¤зан≥. ѕри цьому забезпечуЇтьс¤ можлив≥сть швидкого перегл¤ду
документ≥в за цими посиланн¤ми.
√≥пертекстовий документ, розм≥щений в ≤нтернет≥, прийн¤то називати
Web-стор≥нкою, або просто стор≥нкою, ¤кщо це не викликаЇ непорозум≥нь.
Ўирокого розповсюдженн¤ набув терм≥н сайт (англ. site Ч д≥л¤нка, м≥сце,
м≥сцезнаходженн¤). —айтом називають або окрему Web-стор≥нку, або сукупн≥сть
взаЇмопов'¤заних стор≥нок.
2. ≈лектронна пошта (E-mail), ористувач≥ ≤нтернету (люди, ¤к≥ працюють
з комп'ютерами, що мають доступ до ≤нтернету) можуть надсилати один
одному пов≥домленн¤. ѕриродно, що ц≥ пов≥домленн¤ надход¤ть до адресата
значно швидше, н≥ж звичайн≥ листи.
ожний користувач (абонент) маЇ власну Ђпоштову скринькуї, тобто вид≥лений
йому дисковий прост≥р в комп'ютер≥, де збер≥гаютьс¤ пов≥домленн¤,
що надход¤ть на його ≥м'¤. јбонент знайомитьс¤ з листами ≥ в≥дпов≥даЇ
на них у зручний дл¤ нього час. ѕов≥домленн¤ може включати не т≥льки
текст, а й граф≥ку та звук. якщо однаков≥ листи надсилаютьс¤ р≥зним
абонентам, мережа надаЇ можлив≥сть розсиланн¤ њх по вс≥х адресах,
що вказан≥ в≥дправником.